Як намалювати дитину: покроково вчимося малювати дитячий портрет олівцем, найкращі ідеї, поради та рішення

Як намалювати дитину олівцем поетапно: дитячий портрет своїми руками, поради, ескізи, інструкція від художника

З якими труднощами найчастіше стикаються художники-початківці, які намагаються намалювати малюка? Про які особливості пропорцій дитячої особи та тіла слід пам’ятати, щоб не припуститися помилки?

Дотримання яких правил допоможе виконати малюнок олівцем поетапно, швидко та красиво? І чому, вміючи малювати людину взагалі, зобразити дитину буває складніше, ніж на перший погляд здається?

Відповісти на ці питання необхідно на початку навчання, щоб потім, продовжуючи роботу і повторюючи пройдене, закріпити отримані знання. Тоді творчий процес буде приємним, а результати – покращуватись з кожним новим малюнком.

З чого починати малювати дитячий портрет

Успіх роботи багато в чому залежить від точного дотримання формули та послідовності її побудови та оформлення.

Майстер-клас для початківців рекомендує:

Визначити розташування зображення на аркуші паперу, його верхню та нижню межі (позначити рисочками)
Намітити горизонтальну та вертикальну осі малюнку
При малюванні портрета голову позначити овалом, у якому горизонтальними лініями намітити області розташування брів, очей, носа та губ
При малюванні дитини на повний зріст спочатку відзначити на вертикальній осі лінії голови, плечей, талії, стегон і колін, що відповідають віковим пропорціям, а потім виконати осьовий ескіз фігури, що позначає положення рук, ніг і т.д.
Простими геометричними фігурами – колами та овалами – намітити основні обсяги: голову, груди, живіт, руки, ноги, на обличчі – очі, щічки, ніс
Промалювати контури та уточнити форми тіла та обличчя
Якщо малюнок виконується в кольорі, розфарбувати його, якщо в олівці – за допомогою штрихування надати йому обсягу.

Щоб дитячий портрет вийшов природним і точним, у процесі побудови необхідно враховувати пропорції, що відповідають віку дитини.

Пропорційні особливості дитячої особи

Задумавшись про те, як красиво намалювати малюка, відобразивши всі його принади, зверніть увагу на те, що розміри та форми частин дитячої особи та відстані між ними не такі, як у дорослих.

Більш того, для кожного віку характерні свої пропорційні особливості.

Дитинні особи мають збільшену майже вдвічі лобову частину, зміщені в нижню половину обличчя брови, очі і т.д., слабо виражені, згладжені контури носа, вилиць і підборіддя, широко розставлені очі, що знаходяться на більшій відстані від вух, ніж очі дорослої людини.
Особова частина портрета 3-4-річної дитини вже переважає над лобною, очі розташовуються ближче один до одного, лінія брів і перенісся промальовується чіткіше.
Пропорції особи дитини 5 – 10 років та підлітка ще більше наближаються до пропорційних норм дорослого портрета, від якого їх відрізняє ступінь промальовування вилиць, підборіддя та носа, відстань між очима та дещо більша пухлість губ.

Опираючись на ці знання, урок за уроком відпрацьовуючи техніку, навіть художник-початківець зможе поетапно намалювати дитину, взявши за основу фотографію або малюнок професіонала.

Пропорційні особливості дитячої фігури

Використовуючи покрокову інструкцію для дітей, дорослих або художників-початківців, вивчіть пропорційні співвідношення фігури дітей різного віку та виконайте побудову малюнка відповідно до них.

Для цього бажано спочатку виконати розмітку на вертикальній осі, відзначивши розміри частин тіла:

Розмір голови новонародженого – трохи більше чверті розміру всього тіла, 2 – 3-річного малюка – трохи менше, 5 – 7-річну дитину – близько сьомої частини, 8 – 10-річної – трохи більше однієї восьмої, пропорція голови підлітка практично відповідає пропорціям голови дорослої людини.
Ноги немовляти теж невеликі, як і голова, їх розмір не більше четвертої частини його тільця, у 2-річного малюка вони трохи менше двох чвертей, ноги 5 – 8-річного складають майже половину тіла, підлітка – трохи більше за неї. src=”/wp-content/uploads/li>
Дитячі лікотки, як і лікті дорослих, розташовані на тій же лінії, що й нижні ребра.
Чим старша дитина, тим вища лінія пупка щодо середини тіла.

Закінчивши розмітку, тонкими лініями намітте якусь подобу скелетика, який потім «одягніть» у загальні обсяги, намітивши основні форми за допомогою кіл та овалів.З’єднайте контур плавною лінією та уточніть, промалювавши дрібніші деталі – пальчики, долоні, ступні тощо.

Якщо потрібно, намалюйте одяг, не забуваючи про природні округлості частин дитячого тіла. Таке покрокове виконання роботи – гарний спосіб, який показує, як легко намалювати дитину.

Чарівність дитячих портретів

Головним питанням при створенні дитячого портрета часто стає проблема, як намалювати дитину олівцем досить реалістично та красиво.

Зачарування йому надають приємні оку округлості та правильно намальовані очі. Саме в них буває зосереджена вся чистота та дитяча безпосередність.

Щоб досягти цього ефекту, слід пам’ятати, що:

Відстань між очима трохи більша від розміру самого ока.
Розташування внутрішніх куточків очей відповідає лінії ніздрів.
Райдужна оболонка займає майже всю видиму частину очного яблука.
Слабо намічені маленькі брівки додадуть обличчя трохи здивованого виразу.

Дитячий портрет може вийти красивим, як докладно промальованим, виконаним у кольорі, так і виконаний у найпростішій техніці малювання, ніби ледь намічений легкими лініями та штрихами.

Стилізація дитячого портрета

Іноді буває не потрібен реалістичний, а стилізований малюнок малюка. Наприклад, виконаний у стилі аніме, чибі, або дитячий малюнок, що імітує.

Для їх виконання існують спеціальні покрокові посібники, які розповідають, як просто намалювати дитину в тій чи іншій техніці, користуючись олівцями, фарбами, пастеллю або іншими художніми матеріалами та інструментами.

Однак, хоч би яку техніку вибрав художник, яким рівнем майстерності не володів, малювання дитини в будь-якому віці вимагає особливої уваги та дотримання правил та пропорцій.